Рекомендації щодо протидії противнику, що діє у складі танкових та механізованих колон

Автор: Tatarigami_UA

Оригінальний Твіттер-тред був опублікований 8 липня 2023 року

Нещодавно я отримав цінний російський документ під назвою «Рекомендації щодо протидії противнику, ящо діє у складі танкових і механізованих колон». У цьому матеріалі ми проаналізуємо окремі розділи посібника, витягнувши з нього певні ідеї.

У посібнику висвітлюються питання застосування загальновійськових підрозділів і з'єднань Збройними силами України. Згідно з ним, тактика ЗСУ базується на стратегії НАТО, адаптованій до місцевих умов, і реалізується командирами ЗСУ за допомогою заучених «бойових алгоритмів НАТО».

Розділ, про який піде мова, називається «Фронтальна атака через «пробитий» коридор з використанням бронетехніки». Для більшої наочності я буду поєднувати візуалізацію посібника з власною оригінальною графікою.

Згідно з посібником, підрозділи ЗСУ починають перший етап з проведення розвідки невеликими розвідувальними групами. Ці групи, як правило, складаються зі взводу (30 осіб), посиленого 1-2 танками і 2-3 БМП. Також згадуються альтернативні транспортні засоби, такі як пікапи зі встановленою вогнепальною зброєю. Кожна група діє в межах фронту 5-10 км.

На наступному етапі, після виявлення розвідувальною групою вразливого місця в обороні, штурмовий підрозділ швидко просувається до визначеного місця прориву. Зафіксовано два різних склади штурмових колон ЗСУ:

• Танкова колона, що складається з 8-10 танків, з піхотою, розміщеною на бронетехніці, починаючи з 4-го або 5-го танка.

• Змішана колона, що складається з початкових 5-9 танків, за якими слідують БМП.

  

Під час просування до району прориву артилерія веде підготовчий вогонь по всій ширині лінії оборони. Мета подвійна: приховати основний напрямок атаки та перешкодити силам, що обороняються, маневрувати.

ЗСУ діють у вигляді колони без розгортання в бойовий порядок і без спішення піхоти. ЗСУ швидко наступають у похідному порядку, слідуючи оптимальним маршрутом відкритою місцевістю. Мета - швидко прорвати лінію фронту військ, спричиняючи колапс захисників.

Згодом штурмовий підрозділ ЗСУ обходить російські підрозділи другого ешелону, прагнучи захопити найближчий населений пункт. Під час підходу українська техніка збільшує швидкість і масовано обстрілює околиці, змушуючи підрозділ, що обороняється, відступити вглиб населеного пункту, що дозволяє безпечно висадити десант.

Росіяни аналізують сильні сторони цієї тактики та пропонують контрзаходи. Згідно з їхнім аналізом, мета ЗСУ полягає в тому, щоб придугити російські підрозділи та зірвати скоординовану оборону. Напрямок атаки визначається на основі слабких місць, виявлених розвідувальними групами.

Зазначені слабкі місця: добре налагоджена розвідка дозволяє заздалегідь виявити пересування української штурмової колони. Крім того, штурмовий підрозділ, що наступає, має обмежені вогневі та ударні можливості - в бій можуть вступити лише перші 2-3 танки (БМП).

Вони також зазначають, що швидкий вибір точки прориву не завжди дозволяє виявити наявність мінних полів. Крім того, втрата зв'язку з командуванням або артилерією підтримки розглядається як фактор, що може призвести до відмови від подальшого штурму.

Щоб протистояти цій тактиці, автори підкреслюють, що слід проводити розвідувальні операції для виявлення пересування штурмової колони в радіусі 5 км. Протитанкові мінні поля повинні мати щонайменше три ряди. На кожному стику між підрозділами мають бути призначені відповідальні командири.

На ймовірних шляхах руху штурмових підрозділів слід підготувати вогонь артилерії для уповільнення просування. Командири повинні підготувати протитанкові резерви та сформувати групи протитанкістів у складі мотопіхотних взводів.

Крім того, вони повинні планувати повітряні удари авіації за викликом, використовуючи гелікоптери, оснащені ПТРК і НАР. Автори наголошують на максимальному приховуванні та маскуванні інших засобів.

Коли ЗСУ наближаються на відстань 2000-1000 м, танки та гармати МТ-12 відкривають вогонь прямим наведенням за підтримки протитанкових керованих ракетних комплексів. Як тільки ЗСУ проривають мінне поле або наближаються до російських позицій на відстань 250-300 м, в дію вступають групи протитанкістів.

У разі прориву з відсічних позицій розгортаються протитанкові міни. У разі успішного прориву позицій ЗСУ вживаються заходи для закриття прориву шляхом нанесення флангових ударів підрозділами, що знаходяться в незачеплених районах, не допускаючи просування резервів противника.

Підсумовуючи, слід зазначити, що це їхнє бачення дій ЗСУ. Однак поле бою часто розгортається непередбачувано, відхиляючись від встановлених планів та алгоритмів, особливо щодо озброєння та дій штурмового підрозділу.

Їх протидія значною мірою залежить від багатьох компонентів, таких як військово-повітряні сили, мінні поля, розвідка, артилерія та протитанкові засоби. Ефективна реалізація такої оборони вимагає певного рівня координації між підрозділами для забезпечення ефективної оборони.

Зверніть увагу, що ця тема присвячена конкретному тактичному елементу з посібника і не містить вичерпного аналізу всього документа. У наступних темах будуть проаналізовані інші розділи, що охоплюють різні тактики та запропоновані контрзаходи.