Український театр воєнних дій: 1-31 січня 2023 року

Автор: Jomini of the West

Перший місяць 2023 року став свідком рішучих зусиль св рф, спрямованих на те, щоб остаточно взяти під контроль Бахмут у центральній частині Донецької області, призупинити просування ЗСУ на Луганщині та розширити територіальний контроль на Запоріжжі.

Луганський операційний напрямок. Цей район залишається важливою зоною дезорганізації для російських та українських сил. Для ЗСУ Луганський ОН, як і раніше, є найкращою можливістю для перемоги на Донбасі. Очікуються подальші зусилля України зі звільнення Сватового.

Оперативний прогноз: св рф продовжуватимуть укріплюватись в районах Кремінної та Сватового з метою стабілізації переднього краю лінії зіткнення, а також для подальшого зміцнення польових укріплень в глибину вздовж автошляху Р-66. Контратаки св рф триватимуть у напрямку Новоселівського з метою відтіснення 92-ї механізованої бригади та ССО ЗСУ «Кракен» на захід від лінії річки Жеребець. У районі Кремінної ЗСУ, ймовірно, відтіснять нещодавні успіхи ВДВ і відновлять спроби взяти під контроль цей важливий об'єкт маневру. Наступальні дії ЗСУ, ймовірно, будуть зосереджені в районі Піщаного та лісового масиву на північ від Червонопопівки. Російські війська зі складу 2-ї омсбр, ймовірно, будуть перекинуті на Луганщину після завершення їхньої підготовки в білорусі.

Дворічна: Позиційні бої між Дворічною і Тавільжанкою не дали відчутної тактичної переваги або зміни лінії зіткнення ані ЗСУ, ані св рф. 3-я танкова бригада задіяла невизначену кількість батальйонів між Лиманом Першим і Кучерівкою для оборони на північний схід від Куп'янська.

На північний захід від Сватового: на північний захід від Сватового було проведено серію атак ЗСУ з центром біля Стельмахівки. св рф контратаками намагалися стабілізувати лінію оборони вздовж траси Н26 між Куземівкою і Підкуйчанськом. Зрештою, підрозділи ЗСУ змогли утримати Стельмахівку та Підкуйчанськ (обидва - близько 10 січня 2023 року). Подальші контратаки св рф в середині та наприкінці січня не змогли повернути втрачені позиції на захід від траси Н-26 між Стельмахівкою та Підкуйчанськом. Інтенсивні бої та артилерійські перестрілки тривали протягом усього місяця, оскільки і ЗСУ, і зс рф намагалися закріпитися/відновити свої позиції.

Лінія річки Жеребець: Наступальні дії ЗСУ між Площанкою і Червонопопівкою загрожують перерізати основний маршрут постачання св рф по трасі Р-66 зі Сватового і Кремінної. Масовані обстріли артилерії ЗСУ фактично припинили пересування російських військ в районі н.п. Голикове. Частини 144-ї гв. мсд. зосередилися в цьому районі, щоб відволікти ЗСУ від дій на південний захід від Кремінної.

Сватове: Розвідка ЗСУ провела останні тижні грудня 2022 року та початок січня 2023 року, відстежуючи просування колон матеріально-технічного забезпечення св рф до Сватового. Удари з великої відстані (переважно «Хаймарсами») були нанесені по складах боєприпасів і матеріально-технічного забезпечення в районі Сватового.

Кремінна: ЗСУ продовжували тиснути на підрозділи св рф, що оборонялися на північ, захід і південний захід від Кремінної. Протягом місяця ЗСУ впевнено просувалися вперед, захопивши частину лісового масиву між Площанкою і Піщаним (на північ від Кремінної). Масштабний наступ ЗСУ на Діброву змусив відступити 488-й гв. мсп. Підрозділи св рф з 2-го АК, 90-ї гв. тд і 76-ї гв. дшд були перекинуті в район Кремінної для стабілізації лінії оборони вздовж шосе Р-66. Подальша контратака 331-го гвардійського повітряно-десантного полку наприкінці січня дозволила зс рф знову зайняти Діброву.

Старобільськ: ЗСУ завдають ударів з далекої відстані по логістичних складах та складах боєприпасів у районі Старобільська.

Оцінка: Луганський оперативний напрямок (ОН) залишається важливою зоною дезорганізації для сухопутних військ російської федерації (св рф) та Збройних сил України (ЗСУ). Для ЗСУ Луганський напрямок все ще є найкращою можливістю для перемоги на Донбасі та, можливо, вирішальної перемоги над зс рф. Прорив ЗСУ російської оборони на Луганщині відкриває можливість ще одного глибокого проникнення на окуповану росією територію, що нагадуватиме контрнаступ восени 2022 року в Харківській області. Щоб запобігти цьому, св рф інвестували значний час і ресурси в будівництво польових укріплень вздовж лінії з півночі на південь на схід від автошляху Р-66, що пролягає від Троїцького до Кремінної.

Існує розрив у цих укріпленнях з боку Червонопопівки та Привілля. Цей розрив, ймовірно, має слугувати кільком цілям, які, принаймні, включають 1) каналізацію наступальних операцій ЗСУ вздовж керованого фронту оборони та 2) збереження великого коридору мобільності, який може підтримати майбутній наступ св рф на північ Донецької області. Однак такий підхід не позбавлений суттєвих ризиків. ЗСУ все ще зберігають оперативну ініціативу в Луганській області та можуть легко спрямувати оборонні зусилля св рф на Кремінну, зосередившись на більш прибутковій меті - звільненні Сватового. Сватове є ключовим пунктом, з якого ЗСУ можуть обійти не надто ешелоновані укріплення св рф і здійснити прорив та маневр на відкритій місцевості. Це поставило б під загрозу російський контроль над Старобільськом і самим Луганськом і перерізало б залізничні наземні лінії зв'язку з півночі на південь з Воронежа на Донбас, одночасно позбавивши св рф можливості підтримувати наступальні дії в центральній частині Донечини (тобто вздовж Соледарської і Бахмутської осей наступу), а також створило б загрозу північному флангу св рф на Донбасі. Звільнення півночі Луганщини ставить під загрозу політичний контроль росії над регіоном. Генеральний штаб зс рф, ймовірно, перекине значну частину відновлених і нещодавно навчених мобілізованих підрозділів з білоруських частин на Луганський ОН, щоб зміцнити свою оборону і зв’язати тут механізовані підрозділи ЗСУ, запобігаючи їхньому використанню на інших ОН, зокрема на Донецькому.

Донецький ОН. Відновлення участі сил ВДВ у наступальних операціях на Бахмутському напрямку дозволило св рф на Донецькому ОН нарешті досягти незначного тактичного прогресу, який вони мали б використати після прориву під Попасною на початку травня 2022 року.

Оперативний прогноз: Російські війська продовжуватимуть наступати в районі Бахмута, ймовірно, зосередившись на наступі в напрямку Іванівського на південний схід від Бахмута, одночасно намагаючись просунутися на північ від Соледара вздовж траси Т-05-13 в напрямку Роздолівки. В районі Авдіївки 1-й армійський корпус (відновлений) продовжуватиме наступати в напрямку Первомайського і на північ від Авдіївки, незважаючи на витрати сил і засобів на пошук і використання найкращих обхідних шляхів укріплень ЗСУ. Артилерія ЗСУ та авіація ПС ЗСУ продовжать наносити удари вглиб окупованої росією території з метою знищення складів боєприпасів та пального, щоб уповільнити темпи просування росіян.

Лінія Сіверськ-Бахмут: Діяльність св рф на лінії Сіверськ-Бахмут була зосереджена на спробах ЗСУ прорвати оборону св рф в районі Білогорівки і просунутися в район Лисичанська та протистояти російським атакам на ділянці між Спірним і Берестовим. Для ЗСУ Білогорівка є критично важливим вузлом маневру для підтримки наступальних дій зі звільнення Кремінної, знешкодження взаємозв’язку, контролю та управління між оперативною групою російських військ «Воронєж» (ОГРВ-В) і оперативною групою російських військ «Ростов» (ОГРВ-Р), а також створення умов для можливого наступу з метою звільнення Лисичанська. Дії зс рф на ділянці між Спірним і Берестовим, як правило, були невеликими за масштабом і, ймовірно, мали на меті перешкодити аеромобільним і механізованим батальйонам ЗСУ, що обороняються на схід від Сіверська, бути залученими до оборони району Соледар-Бахмут або посилення успіху ЗСУ на південь від Кремінної.

Лінія Сватове - Кремінна: ЗСУ зосередили свої наступальні зусилля на цій лінії фронту на північний захід від Сватового і на південний схід від Кремінної, з рішучим і добре забезпеченим ресурсами наступом на північ від Кремінної, щоб не допустити підкріплення підрозділів св рф, що обороняються на південь від Кремінної і вздовж шосе Р-66. Діброва, що в 10 км на захід і південний схід від Кремінної, була взята під контроль наступаючими силами ЗСУ до 9 січня 2023 року. 488-й гвардійський мотострілецький полк утримував глибоку оборону між Дібровою і Кремінною, проте 7 січня 23-го він програв танковий бій, що змусило полк і підтримуючий його батальйон спеціального бойового армійського резерву (БАРС), БАРС-13, відступити і відновити лінію оборони в лісистій місцевості на південний схід від Кремінної. Для стабілізації лінії зіткнення в район Кремінної були перекинуті підрозділи зс рф зі складу 90-ї гвардійської танкової дивізії, 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії, 2-ї гвардійської загальновійськової армії та 41-ї загальновійськової армії. Локальні контратаки 234-го гвардійського десантно-штурмового полку на північ від Кремінної в районі Площанки мали незначний успіх у стримуванні просування ЗСУ до Піщаного. Лісиста місцевість на північ від Кремінної з центром у Червонопопівці - Піщаному - Житлівці є важкодоступною. Успіхи ЗСУ, хоч і незначні та поступові, залучили щонайменше 2 десантно-штурмові полки ВДВ з Соледарського району для захисту Кремінної та Старої Краснянки. Повідомляється, що головний командний пункт ВДВ у Кремінній був передислокований до Рубіжного. Посилення російської оборони на південному сході Кремінної та прибуття щонайменше 3 полків ВДВ і 1 танкового полку зі складу 90-ї гвардійської танкової дивізії призвело до серії успішних російських тактичних атак, що дозволило відвоювати Діброву, розташовану за 6 км на захід і південний захід від Кремінної.

Лінія Горлівка-Донецьк: Підрозділи св рф, переважно 1-го армійського корпусу (тобто колишніх сухопутних військ ®ДНР»), здійснили ротацію з Авдіївки для наступу на схід від міста з передових позицій на схід від Красногорівки та Старомихайлівки на північ у напрямку Невельського з ймовірною метою захоплення Первомайського. Контроль над Первомайським дозволить св рф обійти покращену укріплену оборону Авдіївки та оточити місто із заходу. На північ від Авдіївки з боку Красногорівки був спрямований допоміжний штурм. Обидва штурми були малоуспішними і призвели до значних втрат серед особового складу та техніки спецназу. 13 січня підрозділи св рф намагалися наступати на Первомайське з боку Пісків, але ці спроби також не увінчалися особливим успіхом. 18 січня, після щонайменше 10-денного підкріплення підрозділів 1-го АК, підрозділи св рф продовжували тиснути на оборону ЗСУ навколо Красногорівки, атакуючи із заходу на Новоселівку. Російські війська також намагалися прорвати українські укріплення в Опитному та Спартаку, але ці спроби були відбиті. Російські атаки відновилися в Мар'їнці з метою завершити захоплення цього міста для подальшого наступу на Курахове. Артилерія 1-го армійського корпусу застосувала запалювальні боєприпаси по житлових кварталах. Оборона ЗСУ тримається без суттєвих проривів.

Оцінка: Сухопутні війська Російської Федерації (св рф) нарешті змогли досягти незначного тактичного прогресу проти лінії оборони Збройних сил України (ЗСУ) на ділянці від Білогорівки до Кліщіївки (включно із взяттям під контроль ділянок автошляхів М03 і Т0513 між Соледаром і Бахмутом). Наприкінці грудня 2022 року та на початку січня 2023 року оперативна група російських військ «Ростов» (ОГРВ-Р) та сили ПВК «Вагнера» були посилені 7-ю гвардійською десантно-штурмовою дивізією (ймовірно, під тактичним контролем ПВК «Вагнера») та 106-ю гвардійською повітряно-десантною дивізією (ймовірно, під тактичним контролем ОГРВ-Р) Повітряно-десантних військ (ВДВ) Збройних сил росії. Повторне залучення сил ВДВ до наступальних операцій дозволило св рф на Донецькому напрямку нарешті досягти незначного тактичного прогресу, який вони мали б використати після прориву під Попасною на початку травня 2022 року. Захоплення Соледара та Кліщіївки поставило російські війська у позицію відносної тактичної переваги на Бахмутській осі наступу. Бахмут залишається єдиним найбільш критичним об'єктом для маневру на українському ТВД. Захоплення цього пункту відкриває можливість для ОГРВ-Р розвернутися на декількох осях в центральній частині Донеччини, найважливішою з яких є наступ на північний захід по трасі М-03 в напрямку Слов'янська. Одночасно посилення 1-го армійського корпусу частинами 150-ї мотострілецької дивізії та 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії дозволило досягти невеликих і поступових успіхів в районі Авдіївки, хоча і ціною великих втрат російського особового складу та техніки. Незважаючи на те, що ЗСУ утримують оборонні позиції в Авдіївці, св рф можуть досягти значних успіхів у найближчі тижні, якщо командування Об'єднаного угруповання російських військ в Україні (ОУРВ-У) зможе продовжувати підтримувати та координувати наступальні дії св рф, ВДВ та різних ПВК (зокрема, ПВК «Вагнера»), що діють на Донецькому ОН. Командуванню ОУРВ-У необхідно створити умови, які дозволять зберегти оперативну динаміку, набрану в січні 2023 року, якщо воно сподівається позиціонувати свої сили для більш масштабного весняного наступу. Якщо росіяни залишаться нездатними утримати оперативну ініціативу, ЗСУ, безсумнівно, скористаються можливістю провести цілеспрямовані контратаки на ослаблених ділянках лінії зіткнення св рф, щоб повернути собі ключові ділянки місцевості і поставити російські підрозділи у відносно невигідне становище, коли вони зможуть спрямувати нову західну військову допомогу на Донецький ОН для відновлення широкомасштабних операцій.

Бахмутська операційна зона. Бахмут залишається найбільш критичним об'єктом для маневру на українському ТВД. Захоплення цього пункту відкриває можливість для ОГРВ-Р розвернутися на декількох осях в центральній частині Донецька, найважливішою з яких є наступ на північний захід по трасі М-03.

Лінія Яковлівка-Берестове: Наприкінці грудня 2022 - на початку січня 2023 року ПВК «Вагнера» та батальйони 7-ї гв. дшд атакували та взяли під контроль Яковлівку, що дозволило їм атакувати Соледар з північного сходу, оточивши передові оборонні позиції ЗСУ. Диверсійні атаки продовжувалися на північ у напрямку Веселого та Роздолівки, щоб зв'язати підрозділи ЗСУ і не дати їм змоги посилити оборону ЗСУ в Соледарі. Краснополівка падає під натиском сил ПВК «Вагнера» 22 січня 2023 року.

Соледар: Підрозділи 20-ї гв. мсд, 2-го АК, ВДВ та ПВК «Вагнера» протягом кількох тижнів успішно наступають на Соледар, захопивши місто 18 січня 2023 року. Соледарське оборонне угруповання ЗСУ провело вмілий бойовий відхід і відновило лінію оборони на захід від Соледара, закріпившись на висотах над річкою Бахмутівка.

До 28 січня бійці ПВК «Вагнера» захопили Благодатне, перерізавши трасу Т-05-13. ПВК «Вагнера» почала перетворювати Соледар на точку опори операції для продовження наступальних дій у напрямку Бахмута та траси Т-05-13.

Східні околиці Бахмута: у той час як підрозділи св рф наступали через Соледар, ВДВ за підтримки ПВК «Вагнера» атакували з метою захопити Красну Гору і просунутися на східні околиці Бахмута. Підгороднє було захоплене російськими військами о 11 годині 23 січня. Сили ПВК «Вагнера» змогли закріпитися на невеликому плацдармі на східних околицях Бахмута 13 січня. Підрозділи ЗСУ утримують оборону в Красній Горі та Благодатному. Атаки ПВК «Вагнера» в районі Красна Гора-Пригородне 24 січня захопили невелику ділянку автошляху М-03 у напрямку Парасковіївки. Атаки 51-го гвардійського повітряно-десантного полку/106-ї гвардійської повітряно-десатної дивізії продовжилися у східній частині Бахмута, захопивши кілька житлових кварталів станом на 25 січня 2023 року.

Південні околиці Бахмута: Підрозділи св рф, очолювані штурмовиками ПВК «Вагнера», здійснили успішну атаку в напрямку Курдюмівки вздовж східного берега каналу Сіверський Донець - Донбас на північний захід до Кліщіївки з метою оточення населеного пункту та його захисників. За повідомленнями, Кліщіївка була захоплена ПВК «Вагнера» до 18:00 23 січня, природні перешкоди на захід від міста сповільнили просування на південний захід від Бахмута і в напрямку Іванівського. Контратаками ЗСУ вдалося стабілізувати лінію оборони на захід від Кліщіївки. Атаки св рф продовжуються, «вагнерівці» просунулася на відстань 3,5 км до Іванівського станом на 25.01.23 р.

Лінія Андріївка-Курдюмівка: ЗСУ утримують оборону проти атаки сил ПВК «Вагнера». Російські операції на цій ділянці, ймовірно, мали на меті утримати механізовані підрозділи ЗСУ на місці, щоб не допустити їх передислокації до Соледару та Бахмуту.

Запорізький ОН. Цей округ залишається найбільш вразливим для ЮВРФ. СЗФ продовжить свої зусилля по захопленню Орхова та Вугледара за будь-яку ціну. Очікується, що для досягнення цілей вони будуть більше покладатися на морську піхоту VMF, ПВК "Вагнера" та ВДВ.

Оперативний прогноз: св рф продовжать свої зусилля по захопленню Оріхова та Вугледара за будь-яку ціну. Для досягнення тактичних цілей слід очікувати збільшення використання морської піхоти зс рф, ПВК «Вагнера» та залучення 104-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії. ЗСУ продовжуватимуть покладатися на далекобійні удари та інфільтраційні рейди ССО ЗСУ в координації з партизанами, щоб підірвати і послабити можливості та спроможність св рф ефективно захищати сухопутний коридор «Запоріжжя-Крим» під час розміщення підрозділів і техніки в цьому районі для проведення майбутніх наступальних дій

Мелітополь: партизанська діяльність за підтримки ССО ЗСУ триває. БПЛА ПС ЗСУ та далекобійні засоби завдають дальніх ударів по об'єктах C⁴ISR (Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance - Командування, управління, зв'язок, комп'ютери, розвідка, спостереження та рекогносцировка) та логістичній інфраструктурі. зс рф продовжують розбудовувати укріплені оборонні споруди на південний схід від Мелітополя та покращувати логістику/медичне забезпечення для підтримки операцій св рф по всьому півдню України.

Кам'янське: Артилерія ЗСУ завдає ударів по російських окупаційних адміністративних будівлях у Кам'янському. ЗСУ проводять обмежені атаки на північ від Кам'янського, ймовірно, з метою послабити тиск на оборону Оріхова.

Оріхів: св рф проводять низку тактичних боїв, які призводять до незначних успіхів на південь від Оріхова. ЗСУ перекидають додаткові сили навколо Оріхова і проводять обмежені контратаки, щоб зберегти цілісність своїх оборонних позицій уздовж лінії Кам'янське-Оріхів-Гуляйполе.

Токмак: Удари ЗСУ на далеку відстань (переважно «Хаймарсами») по передовій оперативній базі св рф в Токмаку завдають значної шкоди російській логістичній інфраструктурі.

Гуляйполе: св рф проводять низку тактичних боїв, в результаті яких досягають помірних успіхів на південь і південний захід від Гуляйполя. Сильні артилерійські обстріли з боку св рф завдали шкоди місцевій комунальній інфраструктурі.

Вугледар: Протягом кількох тижнів св рф та ЗСУ зміцнювали свої позиції в районі Вугледара. Обидві сторони проводили обмежені атаки у вигляді розвідки боєм з метою виявлення вразливих місць для проведення операцій у найближчому майбутньому.

Бердянськ: Супутникові знімки вказують на те, що аеропорт Бердянська перетворено на авіабазу ПКС РФ. Аеропорт був укріплений, а також були помічені гелікоптери ПКС РФ, які здійснювали польоти з аеропорту.

Оцінка: Запорізький ОН залишається найбільш вразливим для сухопутних військ російської федерації (св рф). Постійне зростання активності партизан, здатність артилерії ЗСУ обстрілювати ключові об'єкти наземної інфраструктури (наприклад, залізничні та автомобільні мости), а також відсутність захищеної місцевості роблять цей ОН ідеальним місцем для проведення широкомасштабної операції ЗСУ. Складається враження, що св рф надають пріоритет будівництву польових фортифікаційних споруд на Запорізькому ОН над іншими трьома ОН. Наступальні дії св рф з часом неухильно зростали на цьому ОН, оскільки російські війська намагаються запобігти довгоочікуваному південному весняному наступу ЗСУ. Тактичні дії вийшли за рамки простих атак, щоби зіпсувати обстановку і покращити тактичне позиціювання відносно оборони ЗСУ, з цілеспрямованими зусиллями, спрямованими на захоплення контролю над Оріховом (цільова точка маневру для св пф) і Вугледаром. Захоплення цих двох пунктів дозволило б св рф змістити стратегічний фронт на 15-17 км на північ від його нинішньої позиції в Запорізькій області на більш придатну для оборони місцевість. Це зробить оборону Кримського сухопутного коридору через Запоріжжя більш ефективною. Однак це, ймовірно, вичерпає потенціал св рф для подальших наступальних дій, що вимагатиме переходу до оборонних операцій.

Херсонський ОН. Російські війська продовжуватимуть активну оборону вздовж Дніпра, зосередившись на острова Великий Потьомкін та розгортанні підкріплень на укріплених оборонних позиціях вздовж автошляхів М-17 та Р-47.

Оперативний прогноз: Російські війська продовжуватимуть активну оборону вздовж Дніпра, зосередившись на захопленні острова Великий Потьомкін, одночасно розгортаючи підкріплення на укріплених оборонних позиціях вздовж автошляхів М-17 та Р-47. Українські війська продовжуватимуть утримувати острів Великий Потьомкін, продовжуючи просуватися вглиб дельти Дніпра. Українські ракетні та артилерійські удари по об'єктах матеріально-технічного забезпечення св рф в Херсоні та Криму триватимуть.

Херсон: Протягом січня інтенсивні обстріли св рф завдавали шкоди міській комунальній інфраструктурі та електромережам. Житлові райони Херсона зазнали супутніх руйнувань.

Дельта Дніпра: Підрозділи св рф (ймовірно, БАРС) і ГРУ патрулюють дельту Дніпра на малих суднах. Після втрати острова Великий Потьомкін російські війська посилюють свою активність у дельті, щоб гарантувати, що Херсонський порт залишиться закритим.

Південно-східна Херсонщина: 31 грудня 2022 - 01 січня 2023, серія дальніх ударів ЗСУ по скупченнях і складах матеріально-технічного забезпечення ПЗРК в районі Чукалівки. Сили ЗСУ штурмують і беруть під контроль острів Великий Потьомкін приблизно 05 січня. Спецназ ГРУ безуспішно намагається відновити плацдарм протягом січня 2023 року. Підрозділи св рф зараз перебувають на оборонних позиціях на південь від острова.

Нова Каховка: Внаслідок удару «Хаймарса» по штабу 36 ЗВА поблизу н.п. Нова Каховка загинули військовослужбовці 37 гв. мсб. Рейди ССО ЗСУ виявили та знищили вузли С4ІСР св рфв районі Нової Каховки 23 січня 2023 року.

Північний схід Херсонщини: Протягом січня інтенсивні обстріли з боку св рф були спрямовані на передові оборонні позиції ЗСУ та ймовірне місце переправи через річку між Херсоном і Новою Каховкою, щоб знизити здатність ЗСУ провести швидкий і успішний штурм переправи через річку.

Оцінка: св рф та ЗСУ продовжують підготовку до розширених операцій на Херсонському оперативному напрямку (ОН). св рф, як і раніше, зосереджуватимуться на обороні вздовж річки Дніпро з наступальними діями, спрямованими на захоплення контролю над дельтою Дніпра. Контроль над дельтою має вирішальне значення для запобігання використанню Херсонського порту для доставки життєво необхідної гуманітарної та військової допомоги на південь України. Як російська, так і українська артилерія продовжують брати участь у двобої з високими ставками, намагаючись завдати максимальної шкоди командним пунктам, об'єктам критичної інфраструктури, складам постачання та боєприпасів, ключовим лініям зв'язку та системам протиповітряної оборони. Будівництво російських польових фортифікаційних споруд на Херсонському ОН відбувається повільно, що свідчить про те, що росіяни покладаються на передову лінію оборони вздовж самої річки Дніпро для захисту окупованої території та Криму, що перебуває під російським управлінням. Хоча діяльність св рф на Херсонщині зосереджена на підготовці до оборони від великого українського наступу та/або стримуванні українських сил на півночі Херсонщини, все ще існує ймовірність того, що сили ГРУ або ВДВ можуть здійснити обмежений наступ через Дніпро, щоб відволікти сили та ресурси ЗСУ від Запорізького ОН. ЗСУ, ймовірно, продовжать зосереджувати свої зусилля на забезпеченні безпеки в дельті Дніпра, щоб дозволити Херсонському порту відновити роботу, перш ніж розпочати широкомасштабну операцію по форсуванню Дніпра.

Український морський ТВД. Незважаючи на збільшення локальної військово-морської активності, Чорноморський флот залишається зосередженим на силовому захисті суден, об'єктів та особового складу, а не на наступальних операціях або активному патрулюванні морських шляхів і північного узбережжя/літоралі Чорного моря.

Оперативний прогноз: Російські військово-морські сили продовжать удосконалювати оборону кримського і російського узбережжя, зберігаючи при цьому свою залежність від ударів крилатими ракетами, що базуються на субмаринах, по економічній інфраструктурі на півдні, заході та центрі Українию

Північно-західне Причорномор'я і Крим: Діяльність чф рф у північно-західній частині Чорного моря залишається обмеженою ракетними ударами, головним чином по об'єктах у Миколаєві та Очакові. Сили ГРУ патрулюють дельту Дніпра. Тривають дальні нальоти безпілотників ПС ЗСУ на бази зс рф та об'єкти критичної інфраструктури в Криму, російська ППО намагається захиститися від нальотів безпілотників.

Азовське море: У січні 2023 року в Азовському морі не було зафіксовано жодної значної активності. ПКС РФ переобладнали цивільні аеропорти у Бердянську та Маріуполі на військові авіабази. Над повітряним простором Південного оперативного командування зс рф збільшилася кількість бойових вильотів БПЛА ПС ЗСУ, які розвідують вразливі місця, що можуть бути використані для успішних нальотів БПЛА на авіабази ПКС у росії.

Новоросійськ: 11 січня 2023 року з Новоросійська вийшла оперативна група у складі щонайменше 10 кораблів чф різних типів. Це розгортання угруповання, ймовірно, мало на меті подальше розосередження Чорноморського флоту, щоб зменшити його вразливість до морських безпілотників ЗСУ.

Оцінка: Незважаючи на збільшення локальної військово-морської активності, Чорноморський флот залишається переважно зосередженим на силовому захисті суден, об'єктів і особового складу, а не на наступальних операціях або активному патрулюванні морських шляхів і північного узбережжя/літоралі Чорного моря. Наступальні дії Чорноморського флоту, швидше за все, обмежуватимуться ударами крилатими ракетами «Калібр» з удосконалених ударних підводних човнів «Варшавянка», що виходять з Севастополя. ВМС ЗСУ, ймовірно, і надалі використовуватимуть морські безпілотники для атак на випадкові цілі ЧФ, в той час як ПС ЗСУ і засоби ураження дальнього радіусу дії продовжуватимуть послаблювати логістичні і командні вузли ЧФ в Криму, що перебуває під російським управлінням, щоб підірвати здатність ЧФ підтримувати наступальні дії на Херсонському та Запорізькому ОН.

Стратегічні аерокосмічні операції над Україною: Російські повітряно-космічні сили надаватимуть перевагу нанесенню ударів по об'єктах критичної інфраструктури та зосередженням військ, а не придушенню засобів ППО України. Українські «Хаймарси» та БПЛА продовжуватимуть наносити удари по російських вузлах постачання та управління.

Оперативний прогноз: Російські повітряно-космічні сили надаватимуть перевагу атакам на об'єкти критичної інфраструктури та місця зосередження військ, а не на придушення засобів протиповітряної оборони противника (SEAD). Українська енергосистема, ймовірно, залишатиметься головним пріоритетом для атак, оскільки її погіршення безпосередньо впливає на здатність Генерального штабу ЗСУ надійно забезпечувати командування і управління військами в польових умовах. Українські «Хаймарси» та БПЛА продовжуватимуть наносити удари по російських тилових районах з акцентом на російські командні пункти, концентрацію військ та склади боєприпасів, щоб перешкодити поповненню російської артилерії.

Оцінка: Діяльність російських стратегічних аерокосмічних операцій наприкінці грудня 2022 року та протягом січня 2023 року була спрямована на завдання серйозної шкоди українській енергосистемі, цивільній інфраструктурі та ключовим військовим пунктам комунікації, щоб підірвати український потенціал, спроможність і народну волю до опору російській окупації Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також Криму, що перебуває під російським управлінням. Масований повітряний удар по всій країні з 29 грудня 2022 року по 04 січня складався з крилатих ракет, БПЛА «Шахєд-131/136» іранського виробництва, ЗРК С-300 та реактивних снарядів. Ще одні великі атаки по всій країні, завдані 14-26 січня 2023 року, пошкодили ключові ділянки української енергосистеми, об'єктами яких стали електростанції та підстанції по всій країні. Ці атаки призвели до того, що українська енергосистема опинилася в дуже крихкому стані, хоча й досі функціонує. Якщо ПКС рф не зможуть виділити час і ресурси на розгром ППО ЗСУ, навряд чи навіть повітряні удари такого масштабу зможуть досягти тих результатів, яких прагне ГШ зс рф, щоб ефективно підірвати здатність ГШ ЗСУ координувати і підтримувати операції на стратегічних напрямках Донбасу і півдня України. Вильоти ПКС рф і ПС ЗСУ зосереджені на бойовій авіаційній підтримці на Донбасі, причому РКП рф здійснюють в середньому 200 вильотів на день, а ПС ЗСУ - 16-18 вильотів.